Творці соціальної реклами шукають нові способи «достукатися» до своєї аудиторії. Проведені дослідження та опитування громадської думки показують, що хоча більшість людей щиро співчувають і співпереживають тим, хто терпить різні позбавлення і потребує допомоги і підтримки, проте ступінь їх підтримки все ж не настільки велика, щоб змусити розлучитися з певною сумою грошей. Інша справа, коли ці ж люди виявляються, нехай навіть на кілька секунд, на місці тих, кому їх просять допомогти.
Ефективність такого прийому в соціальній рекламі оцінила німецька громадська організація під назвою fiftyfifty, яка займається збором пожертвувань та наданням допомоги людям, які не мають даху над головою. Спільно з рекламним агентством Havas Worlwide (Дююсельдорф) вона провела в грудні-січні 2012-2013 незвичайну кампанію в кінотеатрах по всій території Німеччини.
Перед початком показу фільму, коли глядачі зайняли свої місця в залі включалися спліт-системи. Кондиціонери охолоджували повітря в приміщенні до температури до 8 градусів. Щоб глядачі не замерзли, перед початком показу їм лунали теплі ковдри. Поки відвідувачі кінотеатру куталися в шарфи і пледи, на екрані транслювався ролик за участю справжніх безпритульних, яким розповідали про цю акцію і запитували їх думку.
Люди, яким доводиться жити на вулиці навіть в мінусову температуру, говорили, що «8 градусів - це просто нісенітниця, це цілком комфортна температура», яка не порівняти з температурою нижче нуля.
Глядачі ролика, які змогли повною мірою відчути на собі, що відчувають бездомні, могли зробити пожертву, не встаючи зі свого місця. Для цього достатньо було сканувати QR-код, нанесений на ковдри, який містив у собі посилання на мікросайт проекту werde-waermespender.de. Як стверджують представники fiftyfifty, соціальна реклама виявилася дуже успішною, а збори виявилися більше запланованих.
Жорстка реклама була розроблена за участі Фелікса Глаунера (Felix Glauner), арт-директора Патріка Акманна (Patrick Ackmann) і Анніки Вебер (Annika Weber).