Основними документами проекту є статут або паспорт проекту, в яких повинні бути визначені критерії для оцінки проекту, тобто його цілі, етапи, результати етапів і проекту в цілому.
Основна проблема застосування проектного менеджменту полягає у відсутності в компанії чітких процедур і регламентів підготовки основних документів проекту (статут та паспорта проектів). У зв'язку з цим виникають проблеми з точним визначенням і розумінням основних «віх» проекту для визначення ефективності діяльності проектної групи.
Однак успіх визначається не тільки механізмом управління та оцінки проекту, але і ступенем зацікавленості персоналу, що особливо важливо в командній роботі. Для цього необхідно застосовувати в проектах систему мотивації на базі проектних KPI.
Ще одним серйозним перешкодою на шляху впровадження проектного управління є переділ сфер впливу в компанії як на середньому, так і на вищому рівні керівництва.
Раніше все було простіше: функціональний керівник відповідав за конкретні завдання, онвистраівал відповідні процеси і ставив людей на їх виконання. Тепер виявляється, що ту ж саму задачу можна в принципі вирішувати по-іншому і, можливо, ефективніше. Але при цьому «права власності» на частину процесу або деякі окремі форми реалізації процесу повинні перейти до інших людей - від функціональних керівників до керівників проектів.
Щоб подібні «зміни управління» не приводили до помітних політичних потрясінь і тим самим не знижували ефективність проектів, повинні бути визначені формальні правила і стандарти співіснування процесної і проектної діяльності.
Інший негативний фактор, про який необхідно пам'ятати, полягає в тому, що у керівника проекту може виникнути спокуса організувати управління так, як зручно саме йому, так як цілі і завдання проекту унікальні. Але якщо кожен керівник буде діяти за цим принципом, в організації наступить хаос, особливо якщо врахувати необ-ність паралельного функціонування в компанії двох управлінських культур (процесної і проектної).