Ганна Баллас (Anna Bullus) - винахідник з Англії знайшов спосіб перетворити звичайну жувальну гумку в сировині для виробництва корисних товарів.
Ідея зайнятися рециклінгом жуйки виникла у Ганни випадково: по дорозі з університету додому її шлях пролягав через центр міста, який завжди дуже сильно загиджене жувальними гумками. Раптово у неї в голові виникла думка, що жуйка - це гума, а гума може бути повторно перероблена в нові матеріали. Чому б не зайнятися рециклінгом жуйки? - подумала Ганна і зайнялася дослідженням.
Вісім місяців Ганна займалася розробкою і тестуванням процесу перетворення використаної жувальної гумки в нові матеріали. Друзі та знайомі не вірили в успіх цієї божевільної ідеї, і вважали Ганну трохи дивною і навіть злегка божевільною.
Але Ганна наполегливо продовжувала експеримент рециклінгу жуйки. Їй вдалося перетворити жувальну гумку в піну і шляхом додавання деяких компонентів (які Ганна тримає в строгому секреті) екстрагувати полімер під назвою BRGP (Bullus Recycled Gum Polymer).
З нового полімеру на основі відпрацьованої жувальної гумки вона виготовляє спеціальні ємності для жуйок, які потім повторно переробляються в нові BRGP, з яких робляться нові ємності та інші продукти, так і процес повторюється нескінченно.
Ці ємності для жуйок яскраво-рожевого кольору називаються Gumdrop. Зараз цей інноваційний продукт, отриманий шляхом рециклінгу старих жуйок, тестується в Лондоні - ємності Gumdrop встановлені в різних громадських місцях міста.
Креативна ідея винахідника Анни Баллас і її новий продукт зі старої жуйки і для жуйок повинен допомогти міській владі скоротити витрати на прибирання міста, на яку щорічно урядом Великобританії витрачається більше 150 мільйонів ф.ст.
Особисто у мене питання тільки один - чи не є процес збору відпрацьованої жуйки занадто затратним? Або Ганна покладається на свідомість співвітчизників, які будуть викидати жуйку в строго відведені для цієї мети місця?